Мітки: IT

Бананова республіка Україна: платіжна залізна завіса без надій на покращення

Коли ви чуєте словосполучення “країна третього світу” чи “бананова республіка”, то, скоріш за все, уявляєте щось далеке і екзотичне. В нашій уяві це місце, де люди живуть в хатинках із глини, кидають списами у гелікоптери, і мусять полювати, щоб здобути собі їжу.

Насправді, це лише стереотип, якого нам потрібно позбуватись. Ми з вами живемо з справжній банановій республіці, але з Айфонами, Пей Пасом, і Теслами. Це боляче сприймати і на перший погляд може здатись, що ми доволі розвинена країна. У нас же безвіз, Приват24 і Монобанк, всі у Фейсбуці та Інстаграмі, ну хіба не футуристична картина?

Ні, і це легко зрозуміти, якщо спробувати почати бізнес із закордонним клієнтом. Та що там бізнес, спробуйте просто отримати гроші з ЄС або США. Примітивний ПейПел, якому уже мільйон років, який є всюди і уже починає програвати конкурентам, працює в Україні лише на відправлення коштів. Нам дозволяють витрачати на світових ринках, але не дозволяють заробляти. Це чіткий і зрозумілий індикатор нашого місця у міжнародній спільноті. Це чіткий і зрозумілий індикатор пріоритетів нашої влади.

Деякі “експерти” кажуть, що Україна не цікава з економічної точки зору. В той же час, Албанія, Гондурас, Французька Полінезія, Ботсвана, Мозамбік і т.д. не мають таких проблем. Дійсно, Французька Полінезія з ВВП в 50 разів меншим, ніж український, та населенням в 240 тисяч осіб виглядає дуже привабливою в економічному плані для топ-менеджерів PayPal.

Альтернативи? Їх поява виглядає ще більш фантастичною.

Braintree, e-commerce платежі від ПейПел, доступні навіть не у всіх країнах, де працює повноцінний функціонал їх батьківської компанії. Можемо лише здогадуватись скільки часу потрібно, щоб вони прийшли на наш B2B ринок, якщо навіть B2C їх мало цікавить.

Говорити щось про Страйп (згадуючи про конкурентів) навіть немає сенсу. Це настільки далеке від нас уособлення технічного прогресу, що говорити про нього навіть не доводиться. Тим часом, Stripe є no brainer вибором для новий компаній на Заході, так як створення і адміністрування мерчант акаунта зі Страйп – це просто як 1-2-3.

Одиниці захочуть зв’язуватись із банківським переказом – це довго і незручно. Але й тут з високою вірогідністю переказ в український банк буде відхилено, поки його не підтвердять особисто.

Ви скажете, є ж Пайонір, Трансфервайз і ще декілька другосортних сервісів, якими користуються 1-2% населення, які, більш того, не підходять для процесінгу оплат в e-commerce і SaaS. Так, дійсно, якщо ви займаєтесь фрілансом, маєте стабільних клієнтів, які згодні платити маловідомим сервісом, можна знайти стежки та все ж отримувати оплату своїх послуг. Загальна картина від цього не зміниться жодним чином, тому що вищезгадані сервіси – це всього лиш сучасна версія Вестерн Юніон, з усіма наслідками.

Можна довго описувати скільки світлових років є між нами і цивілізованим світом, але маємо визнати, що з фінансової точки зору ми – ще гірше, ніж Африка. Жахливі рейтинги банків, вітчизняні платіжні системи націлені на ринки СНД, а світові до нас не пускають.

Ми оперуємо ядерними реакторами, будуємо літаки і дрони, розрозбляємо програмне забепечення для світових компаній. У нас є інтелектуальний капітал для того, щоб заробляти на міжнародних ринках. Але нажаль, наш бізнес зараз збагачує країни ЄС і США, реєструючи свої підприємства в юрисдикціях, які можуть дати їм платіжні інструменти та чесні суди. Мова йде не про бізнеси олігархів і інших бандитів, з ними все зрозуміло, а про молодих розумних людей, які не пиляють бюджет, не створюють схеми чи чекають на гранти, а створюють сучасні конкурентні компанії. На даний момент, їм немає місця в Україні.

Візьміть будь яку з сотень і тисяч ІТ компаній в Україні і усвідомте той факт, що майже сто відсотків із них зареєстровані як ел-ел-сі в певній розвиненій країні світу. Тобто альтернативи всередині країни просто немає. Все це – величезна кількість валюти, за яку будують дороги, лікарні і дитсадки в Європі і США.

Сумно ще й тому, що немає попиту на ту владу, яка буде наближати нас до прогресивного світу, а не розказувати казки про подолання корупції, роздавати пенсіонерам по тисячі гривень і вирішувати скільких заробітчан відправити працювати в Німеччину, а скількох – в Фінляндію.

А поки що, молоді та розумні будуть відкривати компанії в штаті Делавер, на Кіпрі, в Ірландії, або в країнах Балтії. Або ж навіть в Грузії, яка зазнала набагато більших втрат від війни з Росією, ніж ми, але спромоглась створити пристойні умови для відкриття бізнесу і уже приваблє до себе підприємців з усього світу.